standard Енергомодернізація житлового сектору: не проґавити шанс!

Джерело :

biz.censor.net.ua

Нарешті Україна намагається використовувати тепло ефективніше. Тож, держава вирішила допомогти громадянам заощадити електроенергію і кошти. Зокрема, створити Фонд енергоефективності.

Є дві новини: хороша і погана. Хороша: українці нарешті зрозуміли важливість енергозбреження.

Такий висновок можна зробити, спостерігаючи, як невпинно росте кількість тих, хто шукає можливостей утеплити дім, зменшити використання енергії, оптимізувати витрати на комуналку тощо.

Україна має набагато кращі шанси вдало здійснити повну енергомодернізацію житлового сектору, аніж Польща на такому ж етапі. Це тішить.

Погана новина: точка неповернення усе ще попереду. Україна ризикує не скористатися своїм шансом – і відкотитися в питаннях впровадження енергозберігаючих заходів в житловому секторі на позиції, як мінімум, трирічної давності.

Причина – у надто повільних кроках, які роблять ті, хто відповідає за реформу. Держава задекларувала низку проектів, які покликані пришвидшити енергомодернізацію країни.

І чомусь не спішить з їх втіленням. А це загрожує чи не найстрашнішим у справі будь-якої реформи: втратою довіри людей.

Спочатку була “ініціатива знизу”. Ще у далекому 2011 році у Луцьку міська рада запровадила Програму підтримки розвитку Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

А через два роки – Програму з відшкодування відсоткової ставки кредитів для ОСББ. Ці програми стали маленькою “революцією місцевого значення”.

Як доказ: зі 180 мільйонів гривень кредитного портфелю усіх ОСББ країни, отриманих в рамках програми “теплих кредитів” частка луцьких ОСББ – 36 млн гривень.

Не найбільший обласний центр зумів освоїти п’яту частину загальнонаціонального “пирога”. Досвід Луцька стали переймати інші міста України.

В 2015 році до розуміння потреби сприяти енергоощадності у житловому секторі дозріла і держава: була запущена програма “теплих кредитів” – часткова компенсація державою коштів, взятих на енергоощадні заходи.

Від того часу і до сьогодні “теплі кредити” – єдиний діючий механізм реального сприяння держави заходам з енергомодернізації у житловому секторі.

За три роки роботи цієї програми українські ОСББ отримали більше 183 млн гривень на енергоощадні заходи. При цьому з кожним роком об’єднання брали кредити все більш впевнено і рішуче.

Якщо у серпні 2015 року ОСББ отримали близько 3 мільйонів гривень “теплих кредитів”, то у серпні 2016 року ця цифра сягнула вже 33 млн. І всього за наступний рік добралася до позначки у 180 млн гривень.

Водночас “теплі кредити” працюють з частими збоями: грошей постійно не вистачає, а запити ростуть.

За підрахунками, аби задовільнити заявки усіх українців, якi вже сьогодні готовi скористатися “теплими кредитами”, на 2017 рік держава мусила запланувати аж ніяк не менше 1 млрд 900 млн гривень.

З одного боку – це багато. А з іншого, на субсидії у державному бюджеті передбачено близько 70 млрд гривень. На фоні цієї суми гроші, витрачені на “теплі кредити” – капля в морі.

Украй важливим кроком у питанні енергомодернізації українського житла стане початок роботи Фонду енергоефективності. Створення Фонду передбачене ще угодою про Асоціацію з ЄС.

У червні цього року Верховна рада ухвалила Закон про Фонд енергоефективності. Фонд реально може зняти проблему голоду на “теплі” гроші. Адже покликаний акумулювати не лише державні кошти, а й ресурси європейських партнерів.

До того ж працювати він зможе тільки з ОСББ. Які, наразі, певною мірою обділені “теплими кредитами”. Тільки порівняйте: всього українці за три роки отримали більше чотирьох млрд гривень “теплих кредитів“, з яких частка ОСББ – лише 180 млн.

Решту отримали власники індивідуального житла. Утім з точки зору інтересів країни модернізація багатоквартирних будинків – стратегічно важливіша, адже спроможна дати відчутніший ефект.

Усе це добре, але проблема в тому, що після червня 2017 року українці так і не отримали чіткої інформації, як і коли запрацює Фонд.

Урядовці та депутати запевняють, що наразі триває робота над підзаконними актами, які повинні описати увесь механізм роботи Фонду – від чіткого алгоритму дій голови ОСББ до способу контролю використання грошей.

Але станом на 20 листопада 2017 року це й досi лишається незрозумілим. Чому час настільки важливий?

Щоб отримати компенсацію кредиту на тепломодернізацію, будь-яке українське ОСББ муситиме як мінімум скласти проект і подати заяву. А то й пройти ще складніший етап: переконати мешканців будинку у необхідності взяти кредит.

Усе це реально почнуть робити тільки тоді, коли віритимуть, що компенсацію отримати реально. А для того Фонд мусить офіційно стартувати і заявити українцями: ідіть до нас, у нас є гроші.

На це піде ще якийсь час. Навіть за найоптимістичнішими прогнозами Фонд енергоефективності запрацює у травні 2018-го. Коли до початку опалювального сезону залишиться 5,5 місяцiв.

Відніміть від цього час, необхідний на переконання людей і оформлення заявок. І уявить, скільки людей скаже: ну, цього року за цю справу братися вже пізно.

Отож, ми ризикуємо втратити цілий рік. Бюджетний рік, на який закладаються певні кошти. Рік, протягом якого може посилитися апатія і зневіра людей.

Рік, за який Україна могла б реально посилити свою енергетичну безпеку і комфортне життя людей, а частина українців – послабити тиск комунальних платежів на сімейні бюджети.

Спільними зусиллями реально навіть у теперішній ситуації прискорити процес і не проґавити наступний рік.

До слова, надії і очікування пов’язані з тим, що у майбутньому Фонді енергоефективності посилену увагу приділять питанню просвітницької роботи. Так українці зрозуміли важливість потреби економії енергії. Але далеко не всі.

В Україні близько 28 тисяч ОСББ. Але багатоповерхівок – більше 150 тисяч. Себто і п’ята частина мешканців багатоповерхівок не об’єдналися. Тож роботи ще багато, і шлях ще тривалий.

Якщо ви знайшли орфографічну помилку, будь ласка, повідомте нам вибравши текст і натиснувши Ctrl+Enter.